АРМ-НД

Автоматизоване робоче місце наукових досліджень (АРМ-НД) – новий клас CRIS-систем підтримки повного циклу наукових досліджень.

Експериментальний макет

Розвиток сучасних технологій все більше охоплює область інтелектуальної діяльності, особливо, у сфері наукових досліджень та розробок (англ. Research & Development, R&D). Створення засобів інформаційно-технологічної підтримки наукової діяльності людини, зокрема наукових досліджень, завжди було і є одним із центральних напрямків розвитку інформатики. Головними особливостями сучасного моменту розвитку наукових досліджень є трансдисциплінарний підхід і глибока інтелектуалізація всіх етапів життєвого циклу постановки і вирішення фундаментальних та прикладних наукових проблем. Крім завдань інфраструктурної підтримки наукових досліджень тут на перший план виходять завдання їхнього методологічного супроводу й забезпечення процесів інтеграції, конвергенції, уніфікованого представлення трансдисциплінарних знань і операцій над ними. Істотну роль, при цьому, відіграє системологічна підготовка навичок і розширення діапазону світогляду наукових дослідників з метою забезпечення двоєдності концепцій поглиблення знань у конкретній предметній області, з одного боку, і розширення проблеми, виходячи з реальності єдності світу й необхідності формування єдиної системи знань про світ, – з іншого. Сучасні інформаційні системи підтримки наукових досліджень побудовані за принципами систем обробки даних та створення прикладних програмних систем для виконання окремих функцій (пошуку інформації, проектування різних виробів, проведення віртуальних експериментів, виконання математичних обчислень, тощо) або для деякого конкретної предметної області (підтримка проведення досліджень у фізиці, хімії, медицині, біології і т.п.). Наслідком цього є низька продуктивність професійної праці вчених і, в остаточному підсумку, недостатня ефективність виконання кожної із науково-технічних програм та відсутність синергетичного ефекту від галузевих наукових досліджень. На фоні цього виникла потреба в появі нового класу сучасних дослідницьких інформаційних систем (англ. Current Research Information System, CRIS) та відповідних інтелектуальних інформаційних технологій, які підтримують основні етапи життєвого циклу наукових досліджень та розробок, починаючи з семантичного аналізу інформаційно-довідкових матеріалів довільної області доменів та закінчуючи формуванням конструктивних особливостей інноваційних пропозицій. Цей клас систем отримав назву – Автоматизоване робоче місце наукових досліджень (АРМ-НД) – складні проблемно-орієнтовані інформаційні системи підтримки повного циклу наукових досліджень. Відмінною рисою таких систем є можливість їх проблемної орієнтації на різні види наукової діяльності шляхом взаємодії та координування атомарних веб-сервісів, зовнішнього програмного забезпечення в рамках хмарного інтегруючого середовища (ХІС). Доступ до ХІС здійснюється з використанням моделі надання доступу “Робоче-місце-як-сервіс” (англ. Desktop-as-a-Service,DaaS) – стандартизоване віртуальне робоче місце, яке кожен користувач має можливість додатково налаштовувати під свої задачі. Таким чином, користувач отримує доступ не до окремого програмного забезпечення, а до необхідного для повноцінної роботи програмного комплексу. Фізично доступ до робочого місця користувач може отримати через локальну мережу або Інтернет. Як термінал може використовуватися ПК або ноутбук, нетбук і навіть смартфон. Пристрій доступу використовується в якості тонкого клієнта і вимоги до нього мінімальні).

Типовим представником систем класу АРМ-НД є Персональна науково-дослідна інформаційна система – ПНІС – інформаційна системи підтримки науково-технічної творчості та досліджень в області онтологічного інжинірингу. Функціональне наповнення ПНІС представляється наступним набором синтезованих з множини атомарних веб-сервісів функцій:

  • функція автоматизованої побудови прикладних онтологій в довільній предметній області (елементи онтологічного інжинірингу);
  • функція дослідного проектування наукових публікацій в довільній предметній області;
  • функція персоніфікованого онтологічного опрацювання наукових публікацій в довільній предметній області;
  • функція підготовки документів, зокрема, пакету заявочних документів на патентування винаходів в Україні;
  • функція автоматизованої композиціональної лінгвістичної обробки текстів для побудови моделей векторного представлення слів;
  • функція дистрибутивно-семантичного аналізу колекцій відкритих даних представлених у вигляді текстових документів;
  • функція автоматичного синтаксичного аналізу речень;
  • функція опрацювання прогностичних моделей дистрибутивної семантики;